Щотижня близько 110 українців помирає від раку молочної залози, найпоширенішого онкологічного захворювання серед жінок, повідомляє Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Перемагають хворобу лише 60% жінок, бо звертаються до лікаря запізно…
Рання діагностика раку молочної залози можлива за таких умов:
1) самообстеження; 2) лікарських профілактичних оглядів, спостереження і лікування передпухлинної патології; 3) скринінгових обстежень і мамографічних досліджень (рекомендовано жінкам у віці 50–69 років).
Недоліки в організації лікувально-діагностичного процесу призводять до смерті від цієї патології протягом першого року 10,8% пацієнток (для порівняння — в США цей показник не перевищує 2%).
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА СИМПТОМИ
Існують три основні клінічні форми РМЗ: вузлова форма, дифузна форма та хвороба Педжета. У більшості випадків ранній РМЗ розвивається БЕЗБОЛІСНО, тому особливо необхідно звертати увагу на такі зовнішні зміни:
1. Поява нових ущільнень, з’являється зморшкуватість шкіри, площадка чи воронкоподібне втягнення, бугристість, чи поява нових зморшок.
2. Болючість соска, потовщений сосок, патологічні виділення із соска.
3. Збільшення або/та деформація залози.
4. Одним із симптомів раку може бути також усихання сосків. Особливо небезпено виділення із сосків крові.
5. Болі у залозі (рідко є симптомом РМЗ).
ДІАГНОСТИКА
Мамографіяє одним із провідних методів первинної діагностики РМЗ, який дозволяє діагностувати пухлини розмірами від 5-10 мм. Вірогідність методу складає 75-95%, його застосування при клінічній діагностиці РМЗ дозволяє виявити пухлини 1-ої стадії в 50-70% випадків.
Ультразвуковий метод дослідження показаний для виявлення доброякісних утворень діаметром понад 1 см. При цьому УЗД належить вирішальна роль в діагностиці кіст, де точність методу досягає 98-100%.
Термографія молочних залоз широко застосовується в клінічній практиці для
диференціальної діагностики в складних випадках, однак її діагностична цінність у плані виявлення РМЗ невелика.
Пункційна (аспіраційна) біопсія відіграє вирішальну роль у діагностиці утворень молочної залози. При непідвладних пальпації утвореннях пункція виконується під контролем УЗД або мамографа, з подальшим цитологічним дослідженням одержаного матеріалу.
Трепан-біопсія дозволяє одержати стовпчик тканини, доступний гістологічному дослідженню, визначити рецепторний статус пухлини і вивчити тканинні маркери.
Цитологічне дослідження виділень з сосківвиконується при наявності патологічних виділень. При відсутності верифікації діагнозу прийнято дослідження повторювати тричі. Цитологічне дослідження виділень з сосків у ряді випадків дозволяє встановити діагноз при ранніх формах протокових карцином, коли іншими доступними методами візуалізувати пухлину не видається за можливе.
Маргарита Юхименко
